Ультраранні гібриди соняшнику Українське сонечко та Атілла у пожнивних посівах дають змогу зібрати до 2 тонн другого врожаю
Сучасні кліматичні умови більшості регіонів України з одного боку створюють неабиякі труднощі, спричиняючи тривалі посухи, а з іншого - пропонують додатковий шанс для аграріїв. Мова про реальну можливість отримати другий врожай після збирання озимих культур, передусім ячменю, та висів ультраранніх гібридів соняшнику. Вегетаційний період розвитку таких гібридів повинен перебувати в межах 90-100 днів, чого цілком достатньо щоб отримати пристойну рентабельність і суттєво підвищити економічну віддачу від кожного гектара в господарстві.
- Чим далі - на південь, тим сприятливішими є кліматичні умови для визрівання другого врожаю соняшнику. Втім, на теперішній час, достатньо суми активних температур для цього і в центральних регіонах України. Скажімо, ми два роки підряд висівали ультраранній гібрид Українське сонечко в промислових посівах в умовах центральної частини України (одного разу 4-5 липня, другого - 10 липня) та отримали середню врожайність 14 ц/га і 18 ц/га, - ділиться власним досвідом вчений агроном Володимир Скорик. В Умовах Джанкойського району Криму в 2011 році на богарі пожнивний посів Українського сонечка забезпечив урожайність 2,1 т/га.
Для отримання другого врожаю, Володимир Вікторович радить використовувати першою чергою два ультраранні вітчизняні гібриди - вже згадувані Українське сонечко та Атілла, створені у Всеукраїнському науковому інституті селекції.
- Обидва гібриди соняшнику чудово себе показують у якості основної культури, висіяної навесні в оптимальні агрономічні строки. Однак їх додатковою перевагою є те, що вони перебувають поза конкуренцією в плані сівби для отримання другого врожаю. Ці гібриди є ультраранніми, характеризуються високою посухостійкістю та стійкістю до стресів, а також їх насіння має істотно нижчу вартість у порівнянні із посівним матеріалом закордонних виробників. Тому рентабельність сівби гібридів ВНІС у будь-якому разі буде на високому рівні, - стверджує вчений агроном.
Гібрид Українське сонечко належить до ультраскоростиглих посухостійких гібридів, призначених для вирощування на різних типах грунту. Він по-хорошому є невибагливим, тому чудово себе показує як на низькому агрофоні, так і за сприятливих ґрунтово-кліматичних умов та підживлення. Про сильні сторони Українського сонечка красномовно свідчать результати його вирощування у демонстраційних та товарних посівах у різних регіонах України. Показники врожайності гібриду коливалися в межах від 20 ц/га (за максимально несприятливих умов) до 45 ц/га.
- Від сходів до цвітіння в цього гібриду проходить приблизно 58 днів, а увесь вегетаційний період триває від 90 до 95 днів. Себто, висіявши Українське сонечко у першій половині липня, ми спокійно можемо його зібрати у жовтні, - деталізує Володимир Скорик.
Одна із ключових переваг цього гібриду - це без перебільшення унікальна посухостійкість, що поєднується із високою стійкістю до вилягання та осипання, а також іржі, фомозу, фомопсису, соняшникової молі та інших традиційних загроз для посівів цієї культури.
Аналогічними стабільними результатами відзначається ще один популярний ультраранній гібрид ВНІС – Атілла, вегетаційний період якого становить 100 днів. Цей гібрид соняшнику характеризується генетичною стійкістю до 6 рас вовчка і несправжньої борошнистої роси, і як більшість гібридів ВНІС зорієнтований на протидію цілій низці стресових факторів, передусім посушливим умовам вегетації. Атілла має дружне цвітіння та дозрівання, що полегшує його збирання, тим більш, що в нього закладено високу стійкість до вилягання та осипання. Потенціал врожайності гібриду сягає 54 ц/га і лімітується, на жаль, нинішніми кліматичними реаліями України, а саме - опадами. Однак, як ми вже згадували, визначальною рисою обох ультраранніх гібридів ВНІС є те, що за будь-яких умов вони гарантовано забезпечують високу рентабельність роботи - як у якості першої культури, так і в пожнивних посівах.
Володимир Скорик не радить проводити пожнивний посів ультраскоростиглого соняшнику прямим висівом у стерню, відразу після збирання ранніх зернових.
- В принципі вже у першій декаді червня у нас можна побачити поля, де вже зібрано ячмінь. Бажано маючи певний запас часу, дочекатися бодай мінімальних опадів, щоб відразу посіяти. У всякому разі я рекомендую провести неглибоке лущення стерні (5-7 см) та обов’язкове прикочування ґрунту, аби утримати ту вологу, яка там ще є. Як свідчить досвід останніх років, якраз на жнива - наприкінці червня-початку липня у багатьох регіонах у зоні недостатнього зволоження можуть випадати зливові дощі. Тому можна орієнтуватися на цю вологу, - радить Володимир Вікторович.
Витрати на пожнивний посів бажано мінімізувати, аби знизити ризики із-за високих температур та недостатньої кількості вологи в ґрунті та отримати якомога вищу рентабельність, тому при сівбі ультрараннього соняшнику можна обмежити мінімальними дозами мінеральне живлення. Втім, як зазначає наш експерт, за можливості не завадить внести 50-70 кг/га NPK в рядок при посіві. Натомість обов’язковим є позакореневе внесення бору, котрий є одним з ключових мікроелементів, що впливає на розвиток генеративних органів цієї культури.
- Кількість пестицидних обробок може варіюватися від однієї до трьох, у сумішах із бором, сульфатом магнію та гуматами. На полі, де були зібрані ранні зернові обов’язково з'являтиметься падалиця злакових культур, тому бажано використовувати грунтові гербіциди, та можливе використання по вегетації грамініцидів. В принципі, я б радив дуже обґрунтовано застосовувати страховий гербіцидний обробіток на пожнивних посівах, а надати перевагу міжрядним культиваторам, оскільки умови вегетації другої половини літа надзвичайно екстримальні. Заразом це дасть змогу розпушити ґрунт. Добре себе показує на соняшнику і такий препарат грунтової дії як Примекстра Голд TZ, - пояснює Володимир Скорик.
Після збирання ультрараннього соняшнику у пожнивних посівах фахівець радить наступного року сіяти кукурудзу, сою чи горох, а озиму пшеницю (якщо попередником соняшнику був ячмінь) висівати в разі задовільного стану поля по наявності падалиці стерневого попередника.
Ясна річ, що сівба скоростиглого соняшнику для отримання другого врожаю потребує певних клопотів та витрат часу з боку аграріїв. Однак у цьому разі додатковий прибуток із кожного гектару пожнивних посівів дорівнюватиме принаймні вартості 10 центнерів соняшнику. А це непогані гроші, які навряд чи будуть зайвими. При цьому ключовим фактором успіху тут може бути те, що провідні вітчизняні виробники посівного матеріалу мають вже випробувані гібриди соняшнику, оптимально придатні для пожнивних посівів та готові комплексні технології їх вирощування.
Немає замовлень